Права ромів в Україні: які зміни рекомендує Рада Європи

Допомога з оформленням документів, підтримка ромських медіаторів, доступ до освіти та захист від дискримінації — серед питань, на яких наголосила Європейська комісія проти расизму та нетерпимості у новій доповіді щодо України. Експерти відзначили позитивні зміни, водночас закликали забезпечити фінансування та практичне виконання ухвалених рішень.

Від стратегії до змін у громадах: що Рада Європи рекомендує Україні для захисту прав ромів

Шосту доповідь Європейської комісії проти расизму та нетерпимості — ЄКРН, або ECRI — оприлюднили 21 жовтня 2026 року. Це незалежний моніторинговий орган Ради Європи, який оцінює ситуацію у державах-членах і надає рекомендації щодо протидії расизму, дискримінації та нетерпимості. Окремий розділ документа присвячено становищу ромів в Україні. 

У попередніх зауваженнях до доповіді комісія наголошує: оцінювання ситуації в Україні відбувається за виняткових обставин, спричинених повномасштабною агресивною війною Росії. ЄКРН підтверджує підтримку суверенітету й територіальної цілісності України та засуджує використання російським керівництвом питань прав меншин у пропагандистських цілях. Комісія також відкидає російські твердження про нібито «неонацизм» демократично обраної української влади. Висновки доповіді ґрунтуються на аналізі національних і міжнародних джерел, зустрічах із представниками влади та громадянського суспільства, а також діалозі з державними установами. Зазначу, що це моніторинговий аналіз, а не результат окремого розслідування.

Документ загалом охоплює ситуацію до 19 березня 2026 року. Він не оцінює становище на територіях, які не перебувають під фактичним контролем української влади. Ситуацію людей, які через війну виїхали за кордон, ЄКРН розглядає в межах моніторингу країн, де вони знайшли прихисток.

Документи як умова доступу до прав

Одним із головних питань у сфері захисту прав ромів залишається оформлення документів. Їхня відсутність створює перешкоди для офіційного працевлаштування, отримання соціальної допомоги та користування необхідними послугами. Повномасштабна війна Росії проти України додатково загострила цю проблему: частина людей втратила документи, інші були змушені залишити домівки, так і не розв’язавши давніх труднощів із їх оформленням. ЄКРН рекомендує створити спеціальну робочу групу за участю відповідних міністерств і служб, регіональної та місцевої влади, громадських організацій і Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Її завданням має стати активне виявлення людей, які потребують документів, та допомога у подоланні адміністративних перешкод. Такий підхід передбачає встановлення контакту з родинами й супровід конкретних випадків.

Водночас комісія відзначила позитивний досвід пілотного проєкту документування ромів, започаткованого за ініціативою Омбудсмана у співпраці з Державною міграційною службою, Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців і Ромським жіночим фондом «Чіріклі». Завдяки цій роботі понад 300 ромів отримали документи, що посвідчують особу.

Медіатори потребують сталої підтримки

Важливу роль у допомозі громадам відіграють ромські медіатори — посередники між людьми та установами. Вони допомагають розібратися в адміністративних процедурах, звернутися до відповідних служб і отримати необхідну підтримку. ЄКРН відзначила вагомість цієї роботи та рекомендувала розширювати практику медіації, закріплювати її на інституційному рівні й забезпечувати належне фінансування. За інформацією, наведеною в доповіді, більшість ромських медіаторів фінансує «Чіріклі». У документі також згадано прихисток у Мукачеві, який працює за підтримки фонду. Ці приклади показують значення партнерства з ромськими організаціями, які безпосередньо працюють із громадами.

Стратегія має працювати на місцях

Серед позитивних змін комісія назвала ухвалення Ромської стратегії до 2030 року та відповідних планових заходів. Однак практичне виконання цих рішень потребує ресурсів. Тому ЄКРН закликає забезпечити цільове фінансування та координацію між національними, регіональними й місцевими органами влади. Ще один напрям — запровадження інституту ромських радників для реалізації відповідної політики на місцях. Для людей у громадах результат цієї роботи вимірюється конкретними можливостями. А саме: отримати документи, скористатися допомогою, навчатися та працювати.

Доступ до освіти

Окремої уваги потребує навчання ромських дітей. Комісія рекомендує поліпшувати доступ до дистанційної освіти, розвивати мобільні освітні послуги та підтримувати програми для ромських жінок і дівчат. До роботи з родинами ЄКРН радить залучати ромських медіаторів. Мета цих заходів — розширити охоплення дітей навчанням і запобігати достроковому залишенню школи.

Захист від дискримінації та мови ворожнечі

Комісія звернула увагу й на проблеми з реагуванням на злочини на ґрунті ненависті. Серед них — недостатнє врахування мотивів упередженості під час розслідувань і недовіра постраждалих до правоохоронної системи. ЄКРН рекомендує забезпечувати належне розслідування таких злочинів і проводити відповідне навчання для фахівців. Серед пріоритетів також — загальнонаціональні кампанії проти мови ворожнечі, зокрема спрямованої проти ромів.

Громади мають впливати на рішення

Надзвичайно важливою є  участь самих ромських громад, зокрема жінок і молоді, в ухваленні рішень, які їх стосуються. Тож існує необхідність системної підтримки ромських організацій, медіаторів, місцевих ініціатив і жіночого лідерства. Адже ефективність державної політики слід оцінювати за змінами у житті людей.  Йдеться про те, чи отримала людина документи, чи має дитина доступ до освіти, чи може родина скористатися необхідною допомогою.

Що перевірятимуть далі

Виконання двох пріоритетних рекомендацій — щодо допомоги ромам з оформленням документів і проведення кампаній проти мови ворожнечі — ЄКРН перевірить не пізніше, ніж через два роки після публікації доповіді. Ці рекомендації визначають найближчі завдання для влади: зробити допомогу доступнішою та посилити захист людей від дискримінації.

Джерело: шоста доповідь ЄКРН щодо України українською мовою⁠. 

Ця публікація стала можливою в межах проєкту «Простір для дій - Молодь за колективні зміни», який реалізує ГО «АРКА» у партнерстві з Plan International, який фінансується Шведським агентством з міжнародного розвитку та співробітництва (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію уряду Швеції або Plan Internationa