35 років Незалежності: свобода говорити про різноманіття
Ром, рівність, різноманіття, расизм. Чотири слова, які українські підлітки назвали під час мовної гри. На перший погляд — просто завдання. Але насправді ці слова говорять про значно більше: про те, яким буде суспільство, в якому житиме наступне покоління українців. Напередодні 35-ї річниці Незалежності України під час чергового заняття «M&M Media School», яку для дітей українських біженців у Польщі проводять українська журналістка Світлана Мялик і директор Інституту світової політики, фахівець з гібридних загроз Євген Магда у Фонді «Інтеграція через мистецтво», говорили з підлітками про українську мову, ідентичність, рівність та різноманіття. До заняття долучилася філологиня та авторка мовної студії «Словотворімо» Наталія Нізельська, яка презентувала дітям і молоді авторську методику «Вивчай українську граючи».
Одне із завдань було простим: за три хвилини придумати якомога більше слів на задану літеру. Цього разу — це була літера «р». Коли діти зачитували свої варіанти, серед них прозвучали: «ром», «рівність», «різноманіття», «расизм». І я подумала, що можливо, саме з таких моментів і починається зміна суспільства.
Понад 200 тисяч українських дітей-біженців у польських школах, проблеми інтеграції, випадки дискримінації, окреме становище ромських дітей і питання: чи готова система освіти навчати дітей жити не просто поруч, а разом?

Незалежність — це також свобода говорити
35 років Незалежності України — це не лише історія про державу, кордони, історію, політичну незалежність, боротьбу за волю. Це також історія про свободу говорити своєю мовою, висловлювати свої думки, називати проблеми своїми іменами. У незалежній Україні теми расизму, ксенофобії, дискримінації, стереотипів та етнічної нерівності не мають бути табуйованими. Навпаки — про них потрібно говорити відкрито. Бо неможливо подолати те, про що ми боїмося говорити. Неможливо позбутися стереотипів, якщо ми не вміємо їх розпізнавати. І неможливо побудувати суспільство рівних можливостей, якщо діти не знають, що таке дискримінація і чому вона є неприпустимою.
Чи вчимо цього українських дітей?
Такі теми вже присутні в українській освіті. Причому не лише на рівні загальних розмов про «толерантність». Шкільні програми передбачають вивчення тем щодо стереотипів, упереджень, дискримінації, ксенофобії та расизму. Наприклад, у програмі «Людина і світ» для старшої школи окремо передбачена тема про стереотипи та упередження. Громадянська освіта має формувати розуміння прав людини, повагу до людей незалежно від їхніх соціальних, культурних, мовних, релігійних та інших відмінностей. А також формувати негативне ставлення до дискримінації та зневажання людської гідності. Але знати визначення — ще не означає розуміти проблему. Саме тому важливо, щоб діти не лише читали про дискримінацію в підручнику, а й говорили про неї, обговорювали реальні ситуації, аналізували власний досвід і вчилися бачити упередження.

Різноманіття починається з поваги.
Роми — одна з етнічних спільнот, щодо якої в Україні та Європі досі існує багато стереотипів і упереджень. Антициганізм може проявлятися у побуті, освіті, працевлаштуванні, доступі до послуг і навіть у медіа. Тому розмова про рівність — це не абстрактна теорія. Вона безпосередньо стосується того, як ми бачимо одне одного. Чи оцінюємо людину за її вчинками — чи за походженням? Чи бачимо в іншому насамперед людину — чи представника певної етнічної групи? Чи здатні помітити стереотип і сказати: «Це несправедливо»? Саме цьому потрібно навчати дітей. Майбутнє покоління може бути іншим.
Незалежність — це можливість виховати покоління вільних людей
Учні в «M&M Media School» — підлітки та молодь віком від 13 до 22 років. І мені особливо запам’яталося, що слова «ром», «рівність», «різноманіття» та «расизм» вони назвали самі. Ніхто не давав їм готової відповіді. Ці слова вже є в їхньому словнику, в лексиконі. А отже, є шанс, що наступне покоління буде іншим. Покоління, яке не сприйматиме расизм як «звичайний жарт». Яке зможе розрізнити стереотип і факт. Яке не оцінюватиме людину за кольором шкіри чи етнічним походженням. Яке розумітиме: різноманіття — це не небезпека, а природна частина сучасного суспільства. І саме тут я бачу один із важливих сенсів Незалежності. Ми отримали свободу не лише бути собою. Ми отримали можливість навчитися поважати право іншого бути собою.
35 років — це вже ціле покоління. І від того, що ми сьогодні говоримо з дітьми, які слова пояснюємо їм і які цінності передаємо, залежить, якою буде Україна наступних десятиліть. Можливо, через десять чи двадцять років у нашому суспільстві буде значно менше стереотипів. Можливо, слово «ром» асоціюватиметься не зі стереотипами, а з конкретною людиною, її історією, культурою і правом бути собою. А слова «рівність» і «різноманіття» будуть не просто красивими поняттями, а нормою нашого життя. Бо незалежність — це ще й можливість виховати покоління вільних людей. Людей, які не бояться говорити про складне, вміють бачити дискримінацію і не готові її толерувати.
І, можливо, саме з таких трьох хвилин мовної гри — з одного чи кількох слів, сказаних підлітками, — і починається ця зміна.
Фото: Світлани Мялик
See also
- У Бабиному Яру вшанували пам’ять жертв геноциду ромів
- Romane Dyvesa: фестиваль, який уже майже чотири десятиліття об’єднує ромів Європи
- Ромські діти-біженці з України: чи не втратять доступ до освіти?
- У Берліні завершила роботу Літня школа з прав людини та ромського молодіжного активізму
- 30 років Конституції України: права людини і національних спільнот між законом і реальністю
- Всесвітній ромський фестиваль Khamoro
- «Справжня робота починається зараз»: роми очікують реальних змін після зміни влади в Угорщині.
- У Варшаві відбулася дискусійна подія «What We Talk About When We Talk About Crimea»
- Януш Оґли: життя за Україну
- Українські активісти в Польщі говорять про проблеми біженців: роми — серед найбільш вразливих