Більше про проєкт «Жянес»
Це медіапроєкт ромської молодіжної організації «АРКА». Це новини ромської спільноти в Україні, інтерв’ю та життєві історії, цікаві факти, покликані руйнувати стереотипи.
Жянес
Як роми долучаються до процесів оборони і відновлення України та відстоюють свої права
Ромська спільнота зазнавала утисків чи не в усіх країнах. Це другий після євреїв етнос, який був масово знищений нацистами. Проте після Другої світової ситуація змінилася на краще у низці європейських держав. А що в Україні? Про те, як роми долучаються до захисту і відновлення України, а також про гострі питання інтеграції ромів та зміни суспільного ставлення до меншини, говоримо з директором Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА» Володимиром Яковенком.
Роми, що одягнули піксель. Історії з фронту
Віктор, Микола та Олексій — представники ромських спільнот України. Кожен із них носить у собі заховану історію болю та втрат. Але також витримки, власної перемоги та віри. Усі троє — різні й не схожі один на одного. Проте є те, що об'єднує цих ромських чоловіків: любов до своєї країни. Та готовність добровільно змінити цивільний одяг на військову форму.
«Щоб було не страшно бути ромом»: як активізм допомагає руйнувати стигму та упередження
Ви можете і не здогадуватися, наскільки сильно колонізація торкнулася вашого життя. Але цей вплив – глибокий, багаторічний, руйнівний
Світ має чути голоси етнічних груп. Історія кожного – важлива. Інтерв'ю з Ельмірою Какабаєвою
У Берліні відбувся воркшоп «Як деколонізувати та зберегти пам’ять». Знаннями та новими методами роботи ділилася журналістка, соціальна антропологиня, співзасновниця та редакторка літературного проєкту Qantar.Jazylu Ельміра Какабаєва. Тож чи може одна людина вплинути на процеси деколонізму?
Натан Маркман: “Мистецтво — єдиний спосіб, завдяки якому я можу говорити про важливе”
Український художник ромського походження міркує про те, яким є мистецтво. Та роми у ньому. Ідентичність як особистий прояв у мистецтві. У нього змішане коріння: ромське та єврейське. Він народився та мешкає у Києві. Розмовляє українською. І називає себе українськими митцем.
Анастасія Тамбовцева: я хотіла не просто вивчати мову, а робити щось соціально корисне
Анастасія Тамбовцева — етнічна українка, яка вже декілька років веде тематичний блог, присвячений ромській мові. Ще напочатку свого шляху вона не могла уявити, що випадкова цікавість переросте в постійну діяльність, міцно пов’язавши її з ромським громадським рухом. Нині Анастасія перебуває в Румунії і продовжує свою працю звідти, вона вивчає та викладає ромську, створює навчальні методички та розвиває блог. Про неочікуваний вибір, реакцію оточення та плани на майбутнє — в матеріалі “Жянес”.
Життя в окупації: як ромський активіст декілька місяців прожив в окупованій Каховці
Януш Панченко — дослідник ромської культури та мови, громадський активіст, етнограф та історик. Він — ром за походженням. Януш народився у Каховці, що на Херсонщині. Один з тих, хто пережив російську окупацію у рідному місті. Бачив як російські військові окуповували місто, виламували двері будинків мешканців, відбирали чуже майно. Ламала та руйнували. Забрали приміщення ромського центру “Романо Тхан”, який Яуш разом з однодумцями заснували рік тому.
“Я стояла в центрі, а кожен з них давав мені троянду”: Історії ромів-вчителів, які втілили мрію
Спогади про шкільне життя викликають яскраві емоції у більшості людей. Це період появи перших справжніх друзів, радість за свої успіхи, часто — боротьби зі складнощами, коли здається ніби від оцінки залежить життя та ще багатьох знакових моментів. Весь цей час поруч знаходяться викладачі. Вони не тільки навчають, а й підтримують, спрямовують, інколи навіть сварять. Напередодні 1-го вересня “Жянес” вирішив поділитись зі своїми читачами історіями двох педагогів ромсього походження.
Випадки дискримінації ромів в Україні є, але це не інституційний расизм — Юліан Кондур
Проєктний координатор міжнародної благодійної організації «Ромський жіночий фонд «Чіріклі» Юліан Кондур розповідає про те, з якими викликами довелось зіштовхнутися активістам після початку повномасштабної війни, громадську діяльність міжнародного рівня та власний шлях в активізмі.
Вони зламали стереотипи: історії ромів-медиків, які втілили мрію
Стереотипи та упередження є складовою життя будь-якої людини. Здебільшого саме вони обумовлюють помилкове ставлення до ідей, явищ, часто призводять до хибних висновків про людину чи цілу групу. Роми - спільнота, яка розвивається і не є однорідною. Однак, роми, які є представниками різних професій, часто зіштовхуються зі стереотипами навіть сьогодні. Журналісти “Жянес” поспілкувались та зібрали історії ромів-медиків з різних куточків України.
Також в цьому розділі:
- Другий шанс на освіту. Або як працюють інтеграційні центри для ромів
- Ромська активістка Галина Сіладі: «Для мене поезія - спосіб життя»
- Соціолог Микола Гоманюк: «Скажи, хто такі рома – і я скажу, хто ти»
- Шанси на освіту, працевлаштування та гідне життя для ромських жінок
- Медіавплив однієї історії: роми, танк, війна і суспільне сприйняття
- AURA об’єднує: ромська ініціатива з українським корінням у Німеччині
- Вижили і змінились: Юліан Кондур про ромський правозахист й дорослішання суспільства під час війни
- Інший – не означає ворог. Як змінити ставлення до ромської громади?
- Роми в Україні: герої кримінальних хронік чи рівноправні громадяни?
- Дипломат Давід Стулік: «Не має значення з якої етнічної групи людина, якщо вона захищає Україну»