Цей позиційний документ був підготовлений напередодні конференції «Відновлення України та перспективи українського ромського громадянського суспільства», яка відбулася в Києві 30 жовтня 2024 року. 

Метою цього позиційного документа є інформування українського уряду та міжнародної спільноти про потреби ромів в Україні та надання рекомендацій щодо того, як ці потреби та їхні права можуть бути найкращим чином задоволені в рамках відновлення України та процесу вступу України до Європейського Союзу.

Цей позиційний документ ґрунтується на результатах плідних дискусій під час Міжнародної конференції «Роми як невід'ємна частина суспільства України», організованої в червні 2023 року в Берліні, Німеччина, а також на позиційному документі, представленому на цій конференції.

Повномасштабна агресія Росії проти України в лютому 2022 року змінила всі плани, значно зменшила можливості та поставила ромську громаду на межу виживання. Частина активістів опинилася в окупації, частина переїхала в інші, безпечніші регіони країни, частина виїхала за кордон. Розірвалися налагоджені зв'язки, деякі організації та ініціативи припинили свою роботу, а громадські активісти зіткнулися з неочікуваними ризиками.

Ідея проведення Ромського форуму громадянського суспільства в Україні в Берліні (Німеччина) стала відповіддю на всі ці виклики. Форум проходив з 4 по 8 грудня 2022 року і став платформою для молоді, експертів та митців ромського руху з України та інших європейських країн, залучених до допомоги ромам з України.

Ключові представники ромського та (про)ромського громадянського суспільства, політики та різні зацікавлені сторони зібралися, щоб створити коаліцію, яка посилить рівність, інтеграцію та участь українських ромів у європейському контексті. Форум сприяє тому, щоб європейська та національна політика була більш інклюзивною та відповідала поточним потребам українських ромів.

Конференція «Роми як невід’ємна частина України» відбулася 13 червня 2023 року і була організована Центральною Радою німецьких сінті та ромів та Ромською молодіжною організацією «АРКА» з України в співпраці з Євангельською академією в Берліні, Товариством з допомоги народам, яким загрожує небезпека (Німеччина) та Міжнародною благодійною організацією «Ромський жіночий фонд «Чіріклі» (Україна).

Мета конференції полягала у підвищенні обізнаності щодо ситуації та потреб ромів в Україні та інформуванні про ці потреби представників урядів, посольств, міжнародних організацій та громадянського суспільства.

П’ятнадцять представників ромської громади з України мали змогу взяти участь у конференції та донести свою позицію та вимоги до ширшої аудиторії представників урядів, посольств, міжнародних організацій та громадянського суспільства. Вони також мали нагоду представити програмний документ із чіткими рекомендаціями для уряду України та міжнародної спільноти, який був розроблений до початку конференції.

Метою було підвищити рівень обізнаності про ситуацію та потреби ромів в Україні та поінформувати про ці потреби представників урядів, посольств, міжнародних організацій та громадянського суспільства.

Вже у вересні 2022 року голова Центральної ради німецьких синті та ромів зустрівся з міністром закордонних справ Німеччини пані Аннеленою Бербок, щоб обговорити необхідність звернути особливу увагу на ситуацію з ромами в Україні. Ми високо цінуємо підтримку, яку ми отримуємо з того часу від Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Конференція стала ще одним кроком у зусиллях Центральної ради німецьких синті та ромів у співпраці з ромським громадянським суспільством України, спрямованих на підвищення обізнаності про їхні потреби та посилення їхньої участі у процесах прийняття рішень, що їх стосуються.

Цей звіт підготували учасники волонтерського проекту ЄЦПР «Протидія цифровому антициганізму» (Challenging Digital Antigypsyism).

Волонтери, які сформували спільноти цифрових активістів, отримали завдання відстежувати та фіксувати приклади мови ворожнечі, спрямованої проти ромів, в онлайн-медіа та соціальних мережах, а також повідомляти про цю мову ворожнечі, використовуючи доступні інструменти на кожній платформі. Звіт проводився у чотирьох країнах, що не є членами ЄС: Албанії, Сербії, Туреччині та Україні.
проводилося з листопада 2020 року по серпень 2021 року.

Загалом, зростає занепокоєння щодо поширення та наслідків неконтрольованої ненависті. Згідно з нещодавнім дослідженням Європейського парламенту (ЄП), мова ворожнечі та злочини на ґрунті ненависті «отруюють суспільство» і неухильно зростають протягом останнього десятиліття; мова ворожнечі з'явилася на «найвищому рівні державного управління деяких держав-членів».

У звіті Європарламенту зазначається, що мова ворожнечі стала особливо поширеною в соціальних медіа, де як політичні діячі, так і громадяни «висловлюють свої думки без жодних обмежень», і що спроби регулювати мову ворожнечі в соціальних медіа поки що принесли неоднозначний ефект.

Історія війн зазвичай зосереджується на битвах, героях та політичних рішеннях. Але за цими подіями часто губляться особисті історії звичайних людей — зокрема, дітей, які пережили окупацію. Їхній досвід, особливо вразливих груп, таких як роми, довго залишався невидимим і не вписувався в офіційні наративи. Цей документ — спроба повернути голос ромським дітям, які стали жертвами геноциду під час Другої світової війни. Через їхні свідчення ми можемо побачити історію під новим кутом і відновити замовчувані сторінки минулого.

Метою дослідження є вироблення рекомендацій для представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо залучення представників ромських громад до програм підтримки молоді на місцевому рівні.

Завдання дослідження: визначити перелік потреб ромської молоді, в тому числі і дослідити різницю між потребами у молоді, яка проживає дисперсно і компактно; Дослідити обізнаність і залученість ромської молоді до проєктів або ініціатив, які впроваджуються для молоді на місцевому рівні – можливості інтегрування у ці проєкти; Вивчити способи проведення дозвілля ромської молоді, коло спілкування та коло авторитетних людей, до думок яких дослухаються; Дослідити обізнаність про потреби ромської молоді серед досліджуваних груп. 

Цей аналітичний матеріал присвячений темі збору усних свідчень ромів, які пережили геноцид під час Другої світової війни. У документі детально розглядається, чому ця робота є важливою сьогодні — через обмежену кількість живих свідків, які можуть особисто розповісти про пережите, а також через те, що пам’ять про геноцид ромів залишається малодослідженою, часто невидимою в суспільних наративах.

Збір таких свідчень вимагає високої етичності, делікатності та готовності працювати з людьми, які несуть в собі глибоку міжгенераційну травму. Автори наголошують: важливо не лише зафіксувати факти, а й зберегти людську гідність, побудувати довіру та врахувати особливості культури ромських громад.

Важливо просувати позитивний наратив про ромів і сприймати їх як невіддільну частину України. Перші кроки в цьому напрямку вже зроблені, але в країні, яка бореться з агресором, і в часи, коли негативні історії швидко поширюються через соціальні мережі, вкрай важливо, щоб політика і суспільство цінували вразливі меншини, такі як роми, як невіддільну частину країни.

Роми вважають себе невіддільною частиною України, про що свідчить велика кількість ромів, які воюють у Збройних силах України, а також інші види діяльності ромів в Україні, які підтримують боротьбу з агресором.

Тож зважаючи на це та на бажання України зайняти своє місце в Європейському Союзі, наразі є слушна нагода створити єдиний представницький орган ромської спільноти. Даний звіт не є інструкцією, а несе рекомендаційний характер та може слугувати дороговказом на шляху самоорганізації ромської громади в Україні.

Задля ініціювання діалогу в суспільстві, спрямованого на вирішення проблеми доступу ромської молоді до права на освіту, групою активістів і активісток ромської молодіжної організації АРКА було розпочато проведення цього дослідження - “Моніторинг реалізації права доступу ромської молоді до освіти в Україні”, результати якого представлені у даному звіті. Авторами і авторками виступила сама молодь, дослідження поєднувалось з тренінгами та навчанням через дію. Зібрана інформація, висновки та рекомендації становлять собою голос ромської молоді та її думку щодо впровадження невідкладних дій по підтримці ромських дітей та молоді в їх прагненнях здобувати освіту.

Погіршення економічної ситуації, зростання цін, втрата джерел доходу, внутрішнє переміщення та обмежений доступ до соціальних та адміністративних послуг ще більше поглибили соціальну ізоляцію ромських сімей. Для багатьох домогосподарств задоволення базових потреб — у їжі, ліках, опаленні та засобах гігієни — стало питанням життя та смерті. Особливо вразливими виявилися багатодітні сім’ї, домогосподарства без стабільної роботи та сім’ї, що мешкають у технічно непридатних житлових умовах.

У рамках проєкту «Зміцнення потенціалу ромської спільноти України», що реалізується за підтримки Українського жіночого фонду, було організовано гуманітарну допомогу для ромських спільнот у Полтавській та Дніпропетровській областях.

Під час практичної роботи з отримувачами допомоги стало очевидним, що запити заявників не були випадковими, а мали системний характер. Повторність запитів, багатовимірність проблем та наявність глибоких бар’єрів у доступі до базових послуг зумовили необхідність проведення системного аналізу.

Спільнота ромів в Україні та ромські біженці в Німеччині потребують системної підтримки, яка виходить за межі тимчасової гуманітарної допомоги. На основі результатів міжнародного круглого столу «Інтеграція ромів у фокусі: зміцнення партнерства між Україною та Німеччиною», який відбувся 15 грудня 2025 року в Євангелічній академії в Берліні, у цьому документі викладено основні виклики та
рекомендації для німецьких організацій щодо ефективної підтримки українських НГО, що працюють із ромськими спільнотами.

За круглим столом зібралися представники українського уряду, ромського громадянського суспільства з України та Німеччини, місцевих органів влади, а також експерти й організації, що працюють з українськими біженцями ромського походження. Формат із двома сесіями дав змогу розглянути як поточні потреби ромів в Україні, так і ситуацію ромських біженців у Німеччині з різних точок зору.

Головне послання полягає в тому, що роми є невід’ємною частиною українського суспільства, активно захищають державу та заслуговують на справедливе ставлення як в Україні, так і в країнах, що приймають біженців