У Бабиному Яру вшанували пам’ять жертв геноциду ромів
2 серпня у Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» відбулися комемораційні заходи з нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв геноциду ромів. Представники ромської громади, органів державної влади, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, духовенства та культурної спільноти разом вшанували пам’ять сотень тисяч ромів, які стали жертвами нацистського терору.
Заходи розпочалися траурною ходою Алеєю мучеників до пам’ятного знаку «Ромська кибитка» — першого в Україні меморіалу, присвяченого жертвам геноциду ромів. Саме тут учасники поклали квіти, лампадки та дитячі іграшки, після чого хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих. Спільну молитву провів настоятель Свято-Володимирського патріаршого кафедрального собору протоієрей Борис Табачек. Відкриваючи церемонію, модераторка заходу, заступниця директора Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА» Наталія Томенко наголосила, що пам’ять про геноцид ромів — це не лише про минуле. Це про наше сьогодення і про майбутнє.
«2 серпня є символічною датою не тільки для України а й для всієї Європи. Саме в ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в концтаборі Аушвіц-Біркенау нацисти знищили майже три тисячі ромських чоловіків, жінок і дітей — останніх в'язнів так званого «ромського сімейного табору». Проте сьогодні ми згадуємо не лише жертв Аушвіца. Ми вшановуємо пам'ять усіх ромів, які були знищені на території України та всієї Європи внаслідок нацистської політики геноциду. Сьогодні, коли Україна вже понад дванадцять років протистоїть російській агресії, а вже п'ятий рік веде боротьбу в умовах повномасштабної війни, ця дата набуває особливого значення», — сказала Наталія Томенко.
Особливого символізму цьогорічній церемонії додала ще одна дата — десята річниця відкриття пам’ятного знаку «Ромська кибитка». Ідея його створення належить голові культурного товариства ромів «Романіпе» Володимиру Золотаренку, а автором меморіалу став український архітектор і художник Анатолій Ігнащенко. Від задуму до відкриття меморіалу минув двадцять один рік. Генеральна директорка Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова наголосила, що довгий шлях до створення меморіалу став відображенням непростого шляху до визнання трагедії ромського народу.
«Наш обов’язок — робити видимою історію кожної спільноти та повертати її до спільної пам’яті. Ми переконані, що пам’ять не повинна залишатися лише датою в календарі. Вона має жити в дослідженнях, музейній роботі, освіті, мистецтві й насамперед — у співпраці із сучасною ромською громадою». Вона також нагадала, що торік було відкрито виставку «Невидимі», присвячену історії ромської громади. Після експонування в Одесі вже 5 серпня вона відкриється у Львові.
Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський провів паралелі між злочинами нацистського режиму та сучасною війною Росії проти України. «Ми дуже багато говорили: “Ніколи більше”. І це сталося знову… Як звичайні люди можуть байдуже чи навіть із захватом спостерігати за тим, як руйнуються міста і гинуть люди? У світовій пам’яті щось зламалося».
Перший заступник Міністра культури України Іван Вербицький підкреслив, що повага до прав людини є головною відмінністю демократичної держави від тоталітарних режимів. «Саме повага до права на життя, здоров’я й освіту — це те, що відрізняє нас від тоталітарного режиму і що ми захищаємо сьогодні у цій війні» Від імені уряду Німеччини виступила заступниця Посла Федеративної Республіки Німеччина в Україні Катрін Бухгольц. За її словами, ми повинні будувати суспільство, в якому майбутні покоління житимуть без дискримінації, а гідність кожної людини буде захищена. Тож повинні докласти зусиль, щоб втілити ці прагнення у Європі, зокрема в Німеччині і в Україні.
Мистецьку частину програми відкрив Академічний музично-драматичний циганський театр «Романс», який представив літературно-музичні композиції, присвячені трагедії ромського народу. Народний артист України Леонід Сандуленко виконав пісню «Старий ром», а завершив програму Серджіо Бабучі, у творчості якого поєдналися ромська та єврейська музичні традиції — символ спільної історичної пам’яті двох народів. Увечері комемораційна програма продовжилася показом добірки короткометражних фільмів Amaro Kino у кіноклубі «Жива пам’ять», присвячених сучасному ромському кіно.
Комемораційні заходи були організовані Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр», Державною службою України з етнополітики та свободи совісті, Українським інститутом національної пам’яті, Молодіжною агенцією з адвокації ромської культури «АРКА» та Київським академічним музично-драматичним циганським театром «Романс». Цьогорічні заходи стали не лише даниною пам’яті жертвам геноциду ромів, а й нагадуванням про відповідальність сучасного суспільства — берегти історичну пам’ять, протидіяти дискримінації та захищати людську гідність. Адже трагедії минулого залишаються застереженням для сьогодення, особливо тоді, коли Україна знову переживає злочини війни та боротьбу за право на життя і свободу.
Фотографка: Станіслава Баннікова
Читайте також:
- Romane Dyvesa: фестиваль, який уже майже чотири десятиліття об’єднує ромів Європи
- Ромські діти-біженці з України: чи не втратять доступ до освіти?
- У Берліні завершила роботу Літня школа з прав людини та ромського молодіжного активізму
- 30 років Конституції України: права людини і національних спільнот між законом і реальністю
- Всесвітній ромський фестиваль Khamoro
- «Справжня робота починається зараз»: роми очікують реальних змін після зміни влади в Угорщині.
- У Варшаві відбулася дискусійна подія «What We Talk About When We Talk About Crimea»
- Януш Оґли: життя за Україну
- Українські активісти в Польщі говорять про проблеми біженців: роми — серед найбільш вразливих
- Пам’ять, яку не стерти: як мистецтво говорить про Крим