Втрачена спадщина. Як греки Приазов’я відбудовують свою історію

Історія

Повномасштабна російська війна в Україні принесла великі втрати не лише для української держави, а й для її національних меншин. Однією з найбільших трагедій стала втрата історичної спадщини греків Приазов’я. У черговому випуску подкасту «Ай ту Жянес. А ти знаєш?» розповідаємо про те, як грецька спільнота бореться за збереження власної унікальної культури та ідентичності.

«Те, що будували греки Приазов’я багато-багато років тому, у значній мірі знищене. Було зруйновано музей етнографії та музей ім. А.І. Куїнджі в Маріуполі. Саме там зберігалася грамота Катерини ІІ, яка свідчила, що переселення греків із Криму було примусовою операцією», – зазначає керівник Федерації грецьких товариств України Степан Махсма.

Зараз у Приазов’ї відбуваються масштабні демографічні зміни. Більшість греків покинули рідні села, а на їхнє місце заселяється населення, лояльне до російської влади. Це призводить до втрати традицій, які ще донедавна зберігалися поколіннями.

Втім, грецька громада не здається. Частину колекції етнографічного музею вдалося врятувати та вивезти з Приазов’я, і вже зараз триває робота над створенням нового Музею етнографії греків Приазов’я у Києві.

«Ми втратили приміщення Грецького культурного центру, приміщення федерації, де працював центр еллінізму. Тепер плануємо знайти ресурси та небайдужих партнерів, щоб у столиці України з’явився Грецький дім», – наголошує Степан Махсма.

За його словами, новий центр має стати простором для українців грецького походження, де вони зможуть отримати соціальну, культурну, освітню та навіть медичну підтримку. Те, що раніше було розкидане по різних осередках у Приазов’ї, нині планують відновити у Києві.

«Ми фактично починаємо писати новітню історію греків України. Це складний шлях, але ми робимо його разом із партнерами, які готові допомогти», – підсумовує представник громади.

«Бути греком – це стан душі», — каже очільник Федерації грецьких товариств України. Для нього особисто ця ідентичність означає не лише приналежність до історії та традицій, а й відповідальність перед своєю спільнотою.

Він пояснює, що сьогодні головне завдання українських греків – це згуртуватися навколо ідеї збереження культурної спадщини, підтримувати один одного та вибудовувати зв’язки з Грецією і Кіпром. Особливе значення має захист румейської та урумської культур, що сформувалися на теренах Криму понад дві тисячі років тому.

«Ми бачимо, як поступово втрачаємо мову, – зазначає Степан Махсма. – Але дякую уряду України за те, що румейська та урумська мови включені до переліку зникаючих. Уже працюють програми, які мають допомогти їх кодифікувати, створити алфавіти та механізми збереження».

Разом із тим, для українських греків сьогоднішня боротьба – це водночас боротьба за майбутнє своєї держави й за право залишатися собою. «Ми всі разом виборюємо незалежність України, – підкреслює він. — І хоч кожен із нас має різну ідентичність, походження та традиції, ми живемо в одному українському домі».

Українці грецького походження, як і представники інших національних меншин, сьогодні пліч-о-пліч захищають Україну від російської агресії. Багато з них воюють на фронті, відстоюючи цілісність держави, навіть тоді, коли їхні родичі залишаються на тимчасово окупованих територіях.

Федерація грецьких товариств України веде копітку роботу зі збору інформації про захисників і захисниць грецького походження. Це непросте завдання, адже дані часто мають конфіденційний характер. Проте сьогодні вже формується єдина база героїв, до якої вносять як тих, хто боронить країну, так і тих, хто віддав власне життя за свободу.

«Ми не можемо відкрито називати імена всіх воїнів, але ми фіксуємо кожну втрату. Серед українців грецького походження вже є два Герої України, яким президент України присвоїв це високе звання, — зазначає Степан Махсма.  – У одному окопі сьогодні можуть бути представники різних народів. І всі вони об’єднані однією метою — захистити нашу незалежність та майбутнє», – акцентує Степан Махсма.

Повну версію подкасту слухайте у доданому аудіофайлі.