Письменник і журналіст Максим Еріставі: «Найсильніше місце, де відбувається деколонізація — це лінія

Війна росії проти України

Письменник і журналіст Максим Еріставі, який у своїй публічній діяльності говорить про злочини російського колоніалізму та його наслідки для колонізованих народів, зокрема для України, нещодавно увійшов до складу асоціації AURA (Ukrainian Roma Advocacy Alliance) — ініціативи, що працює в інтересах українських ромів у Німеччині. Він став членом дорадчої ради Українського ромського адвокаційного альянсу AURA.

У новому випуску подкасту «Ай ту Жянес. А ти знаєш?» Світлана Мялик поговорила з Максимом Еріставі про деколонізацію та ідентичність, сприйняття російського колоніалізму українською та західною аудиторіями, а також про важливість голосу українських ромів за кордоном. Письменник і журналіст Максим Еріставі вже понад десять років досліджує вплив російського імперіалізму на суспільство і, зокрема, на національні спільноти. Коментуючи ідею створення та перспективи роботи Українського ромського адвокаційного альянсу AURA, він наголосив, що існує нагальна потреба в діяльності таких організацій не лише в Україні, де суспільство проходить через найголовніший екзистенційний тест, а й за її межами.

«Дуже актуальне питання — що таке бути українцем і хто може знайти свій дім усередині України, зважаючи на те, що в нас є понад сотня національних громад, всередині країни, які називають Україну домом. Але, мені здається, ця історія і цей пошук надзвичайно важливо почути й за кордоном, особливо в Європі. Бо, по суті, той героїзм і феноменальний спротив українців вже чотири роки, який ми бачимо, він відбувається не на порожньому місці. Він відбувається завдяки тому, що також абсолютно кожна людина — незалежно від етнічного бекграунду, гендеру чи кольору шкіри — бачить себе в майбутній Україні. І це бачення майбутнього настільки чітке, що люди готові ризикувати власним життям і боротися за нього», — наголосив письменник.

За словами Максима Еріставі, у Європі часто не розуміють, що таке ефективна оборона демократії в умовах сучасної війни, особливо війни з імперськими державами, такими як Росія чи Китай. Відповідаючи на запитання, чому в суспільствах України та Європи досі присутні стереотипи й ксенофобія, але ці негативні явища майже відсутні на українському фронті, де служать тисячі ромів, він зазначив:

«Це напряму пов’язано з українським минулим — як колонії, як країни, яка століттями перебувала під імперським гнітом. Ми знаємо, що в російській імперській культурі зверхнє ставлення до меншин, расизм, дискримінація, взагалі будь-яке відкидання людської гідності — це фундамент цієї імперської культури. Якщо уважно вивчати українську історію, то бачиш, наскільки сильними й глибокими є українські культурні коди толерантності або різномаїття. Вони дуже сильні і далеко йдуть в історію. Але ці процеси були обірвані російською імперською окупацією. І, звісно, від цього неможливо повністю звільнитися за одне покоління. Водночас ми бачимо, що найсильніше місце, де відбувається найглибша деколонізація, — це фронтлінія. Там немає жодної різниці якого кольору шкіри, етнічності чи сексуальних уподобань. Всі мають конкретну роль, і всі потрібні для захисту».

Аналізуючи ставлення до етнічних спільнот, зокрема до ромів у європейському суспільстві, рівень емпатії та явище подвійної дискримінації, Максим Еріставі зауважив:

«Мені здається, я також колись так думав — особливо в молодості, коли ще не подорожував Європою. Здавалося, що там усе набагато краще, а захист прав меншин значно сильніший. Але за останні чотири роки стало зрозуміло не лише мені, а й багатьом українцям, що ми вірили в європейські цінності й практикували їх інколи навіть сильніше, ніж сама Європа. Те, що українцям вдається вистояти, — і кожен докладається, то це про те, що кожен бачить це європейське майбутнє, яке українці самі будують. Це також потужний месендж і віра всередині України. Тепер  багато українців знають — їхнє майбутнє будується власними руками. Ніхто не приїде й не зробить це за них. І сьогодні очевидно, що іншим європейцям є чому повчитися в українців», — підсумував він.