Музей POLIN: багатокультурність, пам’ять та діалог між спільнотами

Історія

У черговому випуску подкасту «Ай ту Жянес. А ти знаєш?» — розмова про культурний простір музею POLIN у Варшаві, який уособлює в собі  пам’ять, діалог і сучасність. 

Перенесемося у Варшаву у Музей історії польських євреїв POLIN – це місце, де збережено багатовікову спадщину, осередок живого спілкування культур, де особливу увагу приділяють історії польських євреїв та національним меншинам. Як зазначає працівниця освітнього відділу Музею історії польських євреїв POLIN Юлія Гришко, культура завжди багатошарова, адже складається з переплетення різних традицій та спільнот. 

«Ті ж самі роми на території України, мусульмани – усе це збагачує нас, а не применшує», – наголошує Юлія і пояснює, що завдання музею – показати багатогранність Польщі через приклади різних культур, але водночас робити це на прикладі України, де теж присутня багатошаровість традицій і спільнот. «Ми можемо бути більш відкритими одне до одного і більш толерантними», – додає Юлія, підкреслюючи, що саме через розуміння та повагу до різних культур народжується справжній діалог.

Голокост єврейського народу добре відомий багатьом, проте трагічна історія ромів часто залишається поза увагою. У ніч на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти вбили від трьох до чотирьох тисяч ромських в’язнів, адже, як і євреїв, їх мали на меті фізично знищити. Ці факти відносно недавно отримали ширший розголос, а 2 серпня вшановують Міжнародний день пам’яті жертв нацистського геноциду ромів – Пораймос. У цьому контексті виникає важливе питання: як музей POLIN висвітлює цю трагічну подію, щоб пам’ять про ромів і їхню історію не залишалася забутою?

«Ми згадуємо про те, що Голокост як процес винищення людей безпосередньо єврейського народу. Він зачепив також і інші національності, ну бо згідно з нацистською ідеологією, вони вважали, що деякі раси не гідні на життя. І тут, окрім євреїв, це було звісно, що і роми. Пам'ятаємо, що до українців теж німці хотіли встановити новий порядок, де вони планували вбити значну кількість українського населення, щоб звільнити такий простір для німців на території України. І ми згадуємо про це, бо ми вважаємо, що кожна особа має право на те, щоб її історію почули, щоб її життя було згадане, і що її сама смерть, вона не є просто якоюсь цифрою, якоюсь статистикою, а що це є людське життя», – каже Юлія Гришко. 

Відкритість і зацікавленість: два ключові фактори, які поступово допомагають змінювати стереотипи про ромську спільноту. Як зазначає Юлія Гришко, на сьогодні культура ромів стає більш видимою: з’являються серіали, як от «Інфамія» на Netflix, освітні заходи та події, де кожен може дізнатися правду, познайомитися з людьми і побачити, що хибні уявлення про ромів — це міфи.

«Помаленьку інформація передається від людини до людини, і стереотипи, які нам нав’язували, поступово розсіюються, — каже Юлія. — Ми всі живемо на одній землі, дихаємо тим самим повітрям і стикаємося з подібними проблемами. Варто йти на контакт, навіть якщо іноді це непросто, адже тільки так ми зможемо виховати наступне покоління в суспільстві, яке поважає всіх людей і не закривається від світу».

Ця думка підкреслює важливість діалогу, відкритості та поступового руйнування хибних уявлень через особисті зустрічі та культурні ініціативи.

Повну версію подкасту слухайте у доданому аудіофайлі.