Шелтери як шанс на новий старт: чому вони важливі для ВПО в Україні
Шелтери для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) — це тимчасові прихистки, що надають житло, харчування, гігієну та психологічну підтримку. Їх можна знайти через місцеві органи влади, ЦНАП, благодійні фонди та спеціалізовані організації. Елеонора Кулчар — директорка Закарпатського обласного благодійного фонду «Благо» в інтерв’ю для «Жянес» розповіла про шелтери для внутрішньо переміщених осіб, які організовуються на Закарпатті, про допомогу та підтримку донорів, а також — наповненість центрів «Хаб Благо».
«Ми хочемо створити комплексний соціально-освітній, розвиваючий та спортивний центр “Хаб Благо”»
– Чому шелтер у серпні закрили, і які головні причини цього рішення? Скільки осіб вміщав шелтер? Скільком особам Ви допомогли під час війни?
– Перш за все, ми щиро вдячні всім донорам і партнерам, які підтримували роботу шелтеру з 1 березня до 20 серпня 2025 року. Завдяки цій підтримці ми змогли забезпечувати безпечне місце проживання для людей, які постраждали від війни, попри дуже високу вартість утримання приміщення. Оренда будівлі була дорогою — 5 тисяч доларів щомісяця, не враховуючи комунальні послуги, які становили ще 1,5–2 тисячі доларів, оскільки це було комерційне приміщення. У перші три місяці витрати були ще більшими. Приміром, у перший місяць — 10 тисяч доларів за оренду. І ми особливо вдячні фонду «Відродження» за підтримку. Наступні два місяці — по 8 тисяч доларів, і окремо оплачувалися комунальні послуги.
Згодом нам вдалося домовитися з власником про зниження орендної плати до 5 тисяч доларів на місяць. Однак навіть із цією знижкою загальні витрати залишалися дуже значними. Попри це, протягом усього часу роботи шелтеру ми забезпечували безкоштовне проживання, триразове харчування, психологічну допомогу, арт-терапію, медичні консультації та інші види підтримки для внутрішньо переміщених осіб.
«Рішення про закриття шелтеру було складним, адже для багатьох людей шелтер був єдиним безпечним місцем проживання. На жаль, після його закриття частина сімей була змушена повернутися до прифронтових міст»
Нашу діяльність підтримував не лише фонд «Відродження» на початку, а й багато інших донорів, які долучалися протягом усього часу. Однак щомісячні витрати на оренду та комунальні послуги залишалися надто великими, і з часом донори повідомили, що більше не мають можливості фінансувати цей проєкт. Саме це стало головною причиною закриття шелтеру. Це було складне рішення, адже для багатьох людей шелтер був єдиним безпечним місцем проживання. На жаль, після закриття частина сімей була змушена повернутися до прифронтових міст, зокрема, до Слов’янська та Харкова.
– Хто фінансує та хто управляє будівництвом нового шелтера, і на якому етапі зараз роботи?
– У першу чергу придбання будинку для нас профінансувала організація «War Child», за що ми їм щиро вдячні. Сам будинок був відносно невеликий — 150 м², але з територією 19 соток. Завдяки цьому, а також залишку коштів, нам вдалося розпочати реконструкцію приміщення. Згодом ми звернулися до інших донорів, наприклад, ISSA, та інші міжнародні фонди, які підтримали розвиток проєкту. У результаті реконструкції площу будинку вдалося розширити. Різні донорські організації допомагали нам у реалізації цієї першої частини будівництва. Зокрема, Фонд «Відродження» нещодавно також надав підтримку, за що ми дуже вдячні, як і багатьом іншим партнерам.
Щодо другого будинку, то минулого року ми вже отримали фінансування на продовження його будівництва. У цьому приміщенні планується облаштувати тимчасове укриття, а над ним — житловий простір для шелтеру. Також передбачено конференц-зал як окреме функціональне приміщення.
Часткове фінансування на цей етап ми отримали від партнерів із Чеської Республіки, яким також щиро вдячні за підтримку. На сьогодні вже вирито котлован і розпочато підготовчі будівельні роботи для другого будинку, площа якого становитиме близько 300 м². Загалом після завершення будівництва два будинки разом матимуть приблизно 700 м² площі.
«Планується надання соціальної та гуманітарної допомоги вразливим сім’ям і громадам. І не лише ромській спільноті»
– Які основні послуги та умови проживання плануються у новому шелтері для ромської спільноти?
– Ми плануємо створити комплексний соціально-освітній, розвивальний і спортивний центр «Хаб Благо», де будуть доступні такі напрямки роботи: якісна освіта для ромських дітей, зокрема, програми дошкільної підготовки, програми раннього розвитку дітей віком від 2 до 5 років у співпраці з батьками, розвивальні гуртки та освітні заняття для дітей і підлітків. Це також впровадження сучасних ІТ-технологій у навчальний процес, зокрема, створення комп’ютерного класу, ресурсна кімната та бібліотека з доступом до інтернету.
Планується дитячий простір із розвивальними іграми для дозвілля та неформального навчання, підтримка жінок і дівчат, сприяння гендерній рівності та лідерству ромських жінок і дівчат. Ми також плануємо надавати психосоціальну підтримку для дітей, підлітків і дорослих, арт-терапію для дітей і дорослих як інструмент емоційного відновлення і юридичні консультації, захист прав і сприяння соціальній справедливості.
Будуть у нас також тренінги та навчальні програми, зокрема, з профорієнтації, запобігання насильству, фандрейзингу, розвитку громад і мотивації до навчання та самореалізації. Надання соціальної та гуманітарної допомоги вразливим сім’ям і громадам. До слова, не лише ромській спільноті.
А ще — спортивний майданчик і тренажерна зала для зміцнення фізичного та психічного здоров’я. Це буде шелтер, який зможе прийняти близько 50 сімей.
«Йдеться про перший комплексний підхід, який поєднуватиме надання різних соціальних, освітніх і психологічних послуг із можливістю тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. Саме тому влада зацікавлена у реалізації цього проєкту і підтримує його»
– Як відбувається взаємодія між місцевою владою, громадськими організаціями та ромською громадою у процесі створення нового шелтера?
– Місцева влада, зокрема обласна військова адміністрація, підтримує нашу ініціативу — передусім морально та через листи підтримки. Представники влади позитивно оцінюють створення комплексного соціально-освітнього, розвивального та спортивного центру, адже подібних ініціатив у регіоні наразі немає.
Йдеться про перший комплексний підхід, який поєднуватиме надання різних соціальних, освітніх і психологічних послуг із можливістю тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. Саме тому влада зацікавлена у реалізації цього проєкту і підтримує його. Ромська громада також позитивно сприймає створення центру та підтримує запропоновані напрями роботи.
«Важливо, що ці послуги будуть доступні не лише для ромської громади, а для всіх, хто потребує підтримки»
– Що саме гарантовано для мешканців: тривалість перебування, доступ до освіти, медичного обслуговування та підтримки у працевлаштуванні?
– Планується, що мінімальний термін проживання у шелтері становитиме три місяці, а максимальний — до п’яти місяців безкоштовного перебування. Цей період розглядається як час для адаптації внутрішньо переміщених осіб, пошуку роботи та налагодження самостійного життя. Мешканці шелтеру матимуть доступ до: освітніх програм і занять, що проводитимуться у Центрі, психосоціальної підтримки, медичних консультацій, юридичної допомоги і т.п.. Центр також забезпечуватиме дошкільну підготовку дітей, програми раннього розвитку, роботу з батьками та інші освітні можливості. Важливо, що ці послуги будуть доступні не лише для ромської громади, а для всіх, хто потребує підтримки.
See also
- AURA: платформа для самоорганізації і захисту прав ромської спільноти за кордоном
- Ромські активісти – про новорічні та різдвяні традиції
- Репортажистка Єва Райська: «Через звичайні людські історії я хотіла показати глибші процеси».
- Новий центр підтримки ромів у Сумах: хто отримає шанс на освіту
- Письменниця Тімея Шрек: «Життя так склалося, що повертаюся до коренів».
- Танцівниця Вікторія Чорна: «Саме ромський танок допомагає людям просто вижити»
- Громадські активісти і дослідники — про ромську мову, перспективи розвитку та загрози
- Лінгвіст Михайло Ослон: «За свої мови носіям зазвичай доводиться боротися самотужки».
- Музикант Віллі Пап-молодший: «Американський джаз або ромський джаз...»
- Художник Тиберій Йонаш: «У моїх планах відкрити величезний центр у ромській громаді»