«Невидимі. Стійкість: минуле і сучасність ромів»: у НІМЗ “Бабин Яр” відкрили виставку про ромів
2 серпня 2025 року, у Міжнародний день памʼяті жертв геноциду ромів, у виставковому центрі «Жива памʼять» Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр” відкрилась виставка «Невидимі. Стійкість: минуле і сучасність ромів». Цей тематико-наративний проєкт повертає до історії тих, хто занадто довго залишався невидимим для суспільства.
Виставка розповідає про ромську ідентичність як форму спротиву — від нацистських переслідувань і геноциду у роки Другої світової війни до сучасного громадського лідерства й участі ромів у захисті України.
«Серед жертв Бабиного Яру були й ромські родини — чоловіки, жінки, діти. Їхні імена не збереглися, але їхнє життя й трагедія — це частина історичної правди, яку ми зобов’язані пам’ятати й озвучувати. Національний заповідник “Бабин Яр” як інституція має за мету зберігати цю пам’ять і підтримувати ромську громаду в прагненні бути почутими», — наголосила директорка НІМЗ «Бабин Яр» Роза Тапанова у вступній промові.
Три змістовні блоки виставки показують минуле, сучасність і мистецьке осмислення історії ромів. Архівні документи, свідчення, сучасне мистецтво і портрети ромських військових, активістів, митців — усе це створює цілісну й емоційно точну оповідь.
«2 серпня — не лише про минуле. Це день нашої відповідальності за памʼять, гідність і право бути почутими. Ромська історія — це частина української історії», — зазначила Наталія Томенко, головна кураторка виставки та представниця Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА».
Михайло Тяглий, науковий співробітник Українського центру вивчення історії Голокосту, підкреслив: «Історично ромські голоси були невидимими. Але саме виставки, як ця, дозволяють їм зазвучати повноцінно і гідно — як частина українського національного наративу».
«Ця виставка не лише нагадує про трагедії минулого, а й засвідчує силу, опір і культурну стійкість ромських громад. Через особисті історії тих, хто пережив переслідування, ми бачимо тривалу боротьбу ромів за гідність і рівні права. Пам’ять про ці злочини — важливий елемент європейського шляху України та спільних демократичних цінностей. Саме тому ми маємо рішуче виступати проти расизму, антициганізму та будь-якої дискримінації».є, - підкреслив партнер виставки Тимчасовий повірений у справах Німеччини Максиміліан Раш.
Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров нагадав:
«Вони були громадянами України ромського походження, які стали жертвами геноциду між двома тоталітарними режимами. Пам’ятаємо кожного — бо з цих трагедій складається наше спільне розуміння історії».
Виставку створила Молодіжна агенція з адвокації ромської культури «АРКА» у партнерстві з Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр» та Українським центром вивчення історії Голокосту. Проєкт реалізовано за підтримки Посольства Німеччини в Україні та Українського інституту національної пам’яті. Інформаційна підтримка — Український ромський адвокаційний альянс «АУРА».
Куратори: Наталія Томенко, Чінара Меджидова, Володимир Яковенко
Історичний консультант: Михайло Тяглий
Адреса: Виставковий центр «Жива пам’ять», вул. Юрія Іллєнка, 46А
Тривалість експозиції: 2 серпня – 7 вересня 2025 року
Години роботи:
Пн–Пт: 10:00–19:00
Сб–Нд: 11:00–18:00
Вхід вільний
ДОВІДКА:
«Легко розповідати, але важко пережити».
— Раїса Андрійченко, ромка, свідок геноциду ромів, Україна
Невидимі. Стійкість: минуле і сучасність ромів — це тематико-наративна виставка про повернення видимості. Колись приглушені, сьогодні ромські голоси звучать сміливо, виразно і з правом на рівність. У центрі виставки — ромська ідентичність як форма спротиву, що простежується крізь історію: від переслідувань під час геноциду ромів у Другій світовій війні — до сили, видимості та громадянської активності ромських громад в Україні сьогодні, в умовах триваючої боротьби за справедливість у російсько-українській війні. Через свідчення ромів, які пережили геноцид, архівні матеріали та сучасні художні медіуми виставка показує перетворення мовчання на голос, травми — на силу, а невидимості — на присутність. Це історії не лише про виживання в минулому — це історії про формування майбутнього.
ПРО ВИСТАВКУ
Виставка починається з історичного підґрунтя: документальних свідчень про геноцид ромів в Україні під час Другої світової війни. Архівні фотографії, документи та записані свідчення виживших відкривають відвідувачам маловідомий і замовчуваний розділ історії. Особисті історії, відеосвідчення та ілюстрації дозволяють ромам, які пережили переслідування, говорити напряму до глядача. Ці матеріали не лише документують системне насильство й витіснення, яких зазнали ромські громади, але й підкреслюють емоційні та культурні рани, що залишив після себе геноцид. Саме ця пам’ять — жива та засвідчена — є основою виставки й головним засобом відновлення гідності та визнання для тих, кого було зроблено невидимими.
Виставка розкриває погляд сучасних ромських митців — представників другого й третього покоління ромів, які пережили геноцид за часів Другої світової війни. Вони осмислюють міжпоколінну травму та наслідки стирання ідентичності. Цифрові твори Наталії Томенко є глибоко особистими візуальними рефлексіями на теми страху, виживання та стійкості. Вона не просто документує, а виводить глядача в психологічний і емоційний простір пам’яті, вибудовуючи міст між минулим і сьогоденням. Разом із анімаційним короткометражним фільмом ці роботи дають змогу пережити живу спадщину, яка формує сучасну ромську ідентичність і відчуття приналежності.
У завершальному розділі виставка звертається до сьогодення. Український художник Олександр Максимов представляє серію динамічних колажів із зображеннями сучасних ромських військових Збройних Сил України, а також культурних і громадських діячів. Ці твори акцентують на триваючій боротьбі за гідність, видимість і включення ромів у суспільне життя України. На тлі російсько-української війни, портрети-колажі Олександра Максимова вшановують ромських громадян, які протистоять маргіналізації, активно беруть участь у громадському житті та відстоюють справедливість. Завершальний розділ виставки поєднує стійкість минулого з енергією сучасного ромського руху, підкреслюючи, що історія ромів — це не лише історія страждань, а й історія сили, тяглості та творення майбутнього.
ПРО 2 СЕРПНЯ
2 серпня – Міжнародний день пам’яті жертв геноциду ромів: історія дати та сучасна комеморація
2 серпня світ вшановує пам’ять жертв геноциду ромів у часи Другої світової війни. Ця дата пов’язана з трагічними подіями ночі з 2 на 3 серпня 1944 року, коли в концтаборі Аушвіц-Біркенау було ліквідовано так званий «циганський табір» (Zigeunerlager). За одну ніч нацисти вбили близько 2 900 ромів і синті – переважно жінок, дітей та літніх людей. Їхні тіла були спалені у крематоріях. Ця подія стала символом масового винищення ромського народу під час Другої світової війни.
Загалом нацистська політика знищення забрала життя від 220 до 500 тисяч ромів по всій Європі. В Україні під час окупації масові розстріли ромів відбувалися у багатьох містах і селах, зокрема у Бабиному Яру в Києві.
Нацистська ідеологія з самого початку розглядала ромів як «небезпечну» і «неповноцінну» групу. Перші депортації ромів до спеціальних таборів розпочалися вже у 1935 році, а з 1940 року набули масового характеру. В Україні тоді роми вели як кочовий, так і осілий спосіб життя, але це не мало значення – переслідування та вбивства торкнулися всіх. Відомо про понад 140 масових страт ромів на території України.
Тривалий час після завершення війни історія цієї трагедії залишалася непомітною. Поширювалась хибна думка, що винищення ромів відбувалося не через расову політику, а нібито через «асоціальну поведінку». Лише у 1982 році влада Федеративної Республіки Німеччина офіційно визнала переслідування ромів під час Другої світової війни актом расизму. У 2015 році Європейський парламент встановив 2 серпня як офіційний Міжнародний день пам’яті жертв геноциду ромів.
Щороку цього дня у Польщі, Німеччині, Чехії, Словаччині, Угорщині, Румунії та інших європейських країнах проходять комемораційні заходи. Центральна церемонія відбувається у Меморіалі Аушвіц-Біркенау за участю організацій ромів і синті, представників урядів і міжнародних структур. У різних країнах також проводять покладання квітів до місць масових розстрілів, тематичні виставки, лекції, дискусії та молодіжні табори пам’яті (Dikh He Na Bister). Мета цих подій – зробити трагедію ромів видимою частиною європейської історичної пам’яті.
В Україні символічним місцем пам’яті є меморіал «Ромська кибитка» у Бабиному Яру. Він нагадує про тисячі ромів, убитих нацистами під час окупації Києва. Ідея встановлення пам’ятника виникла ще у 1990-х роках з ініціативи Володимира Золотаренка, голови Київського товариства ромів, але була реалізована лише у 2016 році його сином Артуром. Кибитка, традиційний символ кочового життя, стала нагадуванням про шлях ромського народу, який нацисти намагалися перервати.
Комемораційні заходи до 2 серпня важливі не лише для ромської громади, але й для всього суспільства. Вони повертають пам’ять про злочини, що довгий час замовчувалися, і нагадують про небезпеку дискримінації та ксенофобії. Ці події підкреслюють, що історія ромів – це частина спільної історії народів Європи.
Сьогодні роми разом з іншими громадянами України захищають країну від російської агресії: служать у Збройних силах, волонтерять, допомагають переселенцям та відбудовують громади. Як і інші, вони пережили окупацію, втрату домівок, поранення, полон і розлуку з родинами. Тому вшанування пам’яті жертв минулих злочинів — це нагадування про те, що подібні трагедії не повинні повторитися.
Довідка підготовлена Молодіжною агенцією з адвокації ромської культури «АРКА» та Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр»
Фотограф: Руслан Сингаєвський
See also
- «Me — Ukrayinatar». An exhibition of collages authored by a Ukrainian painter was presented in Germa
- To see, to feel, to remember: A new exhibition was unveiled in the Babyn Yar Museum
- Winners of the Roma Artists Support Program from Ukraine
- Me Ukrainatar exhibition in Drohobych
- “ARCA" opens Me Ukrainatar exhibition in Ivano-Frankivsk
- Performance Named Voices in Krakow
- Documentary performance "From Home to Home"